Опис досвіду роботи 2016


Опис досвіду роботи 2016
                учителя фізичної культури                  
Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Виходця Володимира Івановича

Виховання молодого покоління  здоровим, фізично розвиненим, життєрадісним, готовим до вступу в доросле життя – найважливіша функція фізкультури як предмета програми загальноосвітньої школи. Адже без фізичного здоров’я немислима інтенсивна розумова діяльність людини. Якщо учень виявляє інтерес до занять фізичними вправами на уроках та ще й регулярно відвідує спортивну секцію, вдосконалюючи багаж набутих фізичних умінь та навичок, це допомагає розвитку його морально-вольових якостей та активізації пізнавальної діяльності взагалі.
Я вважаю, що головна вимога до фізичного виховання – це здоров’я учнів. Загартування дітей, надання їм можливості достатньо рухатись – ось головне, чому повинні присвячуватися уроки фізичної культури. На уроках фізичної культури учні повинні розвиватися, ставати сильними, витривалими, швидкими.  Шляхи розв’язання проблеми – привчити дітей до систематичних занять фізичною культурою умовно слід об’єднати в три основні групи:
а) оздоровчий напрям – уроки на свіжому повітрі, загартування, систематичні заняття фізичними вправами;
б) тренувальний напрям – проведення уроків за принципом спортивного тренування для покращення фізичних результатів ;
в) освітній напрям – ознайомлення учнів з історією фізичної культури, гігієною фізичних вправ і освоєння методик рухових дій.
Уроки фізичної культури проводяться мною в 5-11 класах. У своїй практиці використовую проведення ігрових уроків, що дає можливість більше працювати над закріпленням координаційних можливостей дітей. Також часто практикую проведення естафет, які включають рухи та дії, котрі діти використовують у спортивних іграх та повсякденному житті.
Найбільш ефективними вважаю уроки з поєднанням вивчення, закріплення, удосконалення рухових навичок та дій, що дає можливість реалізувати оздоровчий, тренувальний та освітній напрями.                                                             Також важливе значення в роботі з фізкультури покладається на позакласну роботу, саме тут іде підготовка збірних команд школи до участі в районних змаганнях із різних видів спорту. Крім цього, позитивні результати в роботі дає виконання школярами домашнього завдання з фізичної культури, коли кожен учень може самостійно реалізувати знання і вміння, отримані на уроках. Система домашніх завдань допомагає формувати  позитивне ставлення до знань, привчає самостійно займатися фізичними вправами. Завдання перевіряються на уроках, за що  виставляються оцінки як за навчальний норматив. Ось перелік цих вправ:
-         підтягування на перекладині;
-         згинання й розгинання рук в упорі лежачи;
-          стрибки в довжину з місця;
-         піднімання тулуба з положення лежачи.

Ще однією з форм роботи, яку дуже полюбляють діти, є участь у спортивних святах, таких як «олімпійський  урок», « козацький гарт», «олімпійське лелеченя». Проведенню цих заходів передує серйозна підготовка, у якій беруть участь діти, члени спортивної команди з різних класів школи. Це згуртовує дітей, формує почуття колективізму, єдності в досягненні спільної мети. Готується привітання суперникам, девіз, емблема, назва команди. Розучуються для конкурсного виконання спортивні постановки з піснями і танцями. Малюються плакати, готуються теоретичні питання на історичну, спортивну та олімпійську тематику. Це підвищує зацікавленість дітей до занять фізичною культурою. Підтримує тенденцію щодо використання домашнього завдання, яке полягає в пошуку інформації про видатних українських спортсменів.            
Урок – основна форма фізичного виховання в школі. Він обов’язковий  для всіх  учнів. Кожен урок становить єдиний процес, у якому виконання усіх завдань здійснюється у взаємному зв’язку. У той же час загальні закономірності побудови уроку допомагають ефективніше підготуватися до нього.
Тому враховую загальні вимоги до проведення сучасного уроку:
1)      озброювати учнів свідомими, глибокими, міцними знаннями;
2)      формувати   міцні навички та вміння, що сприяють підготовці їх до життя;
3)      підвищити виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості;
4)      здійснювати всебічний розвиток, розвивати  загальні та індиві-дуальні особливості;
5)      формувати самостійність, творчу активність, уміння творчо вирішувати завдання, які трапляються в житті;
6)      вироблення вміння самостійно вчитися, отримувати та поглиблювати чи поповнювати знання;
7)      формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, бажання вчитися, потребу в розширенні й отриманні знань, позитивне ставлення до навчання.
У своїй роботі керуюся програмами, затвердженими МОНМС України, які постійно оновлюються.
Для проведення уроків фізичної культури в школі є просторий спортивний зал та спортивний майданчик .
Уроки розпочинаю з шикування класу, привітання, ознайомлення із завданнями на урок, виконання організовуючих вправ.
У підготовчій частині використовую загальнорозвивальні  вправи в русі та на місці, з предметами ( скакалки, м’ячі, обручі), а також спеціальні підготовчі вправи. Загальнорозвиваючі  вправи часто проводить черговий учень. Це дає можливість слідкувати, як школярі володіють основними термінами.
Готуючись до проведення уроків, враховую і передбачаю фізичний стан класу, здійснюю особистісно орієнтований підхід до навчання учнів. На уроках вирішую три основні напрями: оздоровчий, тренувальний, освітній. Намагаюся проводити більше занять на свіжому повітрі з метою загартування організму дітей. Тренувальний напрям служить для підвищення рівня рухової підготовленості. Освітній напрям дає змогу озброїти учнів знаннями з історії фізичної культури, гігієни фізичних вправ, освоєння учнями методики рухових дій, тренування розвитку рухових здібностей.
Окремих теоретичних уроків не проводжу, але повідомлення теоретичних знань планую на кожному.
Прагну, щоб кожен урок був логічним продовженням попереднього і, водночас, підготовкою до наступного, змістовним, цікавим для учнів і таким, що спонукає їх до активної діяльності.
Однією з головних умов успішного навчання є здатність тримати дисципліну на уроці. Дисципліна більшою мірою залежить від рівня  насиченості уроку, від уміння вчителя, від його здатності задавати мотивацію і стимулювати учнівські успіхи, від уміння тримати педагогічну дисципліну, від уміння використовувати на практиці активні методи навчання.
У практиці роботи з фізичної культури застосовую різні методи навчання:
 - словесні – пояснення, розповідь, розпорядження, команда, підрахунок;
 -   наочні – показ вправи вчителем, показ плакатів, схем, карток;
 -   практичні – виконання вправ учнями.        
Пояснення намагаюся, щоб було лаконічним, конкретним, доступним і відповідати рівню розвитку учнів. Під час пояснення складних вправ увагу дітей акцентую на основному, щоб вони виконували її свідомо.
Розповідь застосовую в процесі ознайомлення школярів із новими вправами та рухливими іграми. Новий матеріал подаю в цікавій та образній формі.
Бесіду проводжу у вигляді запитань-відповідей, з чого видно, як учні засвоїли матеріал.
Розпорядження – це словесна вказівка вчителя, що не має конкретної форми, але пов’язана з виконанням якоїсь дії учнів.
Команда - розпорядження вчителя, що має конкретну форму і точний зміст. Команда часто супроводжується рахунком, що регулює темп і ритм вправ.
Серед методів навчання найдоступніший – показ. Показуючи вправу, майже завжди виконую її разом з учнями.
До практичних методів навчання належать вправи. Багаторазове повторення допомагає швидше оволодіти технікою вправи і підвищує якість виконання.
Під час проведення уроку намагаюся поєднувати словесні методи навчання, наочного сприймання та практичні методи виконання вправ. Правильне поєднання їх  сприяє формуванню в учнів повнішого уявлення про рухову дію.
Прагну привчати дітей до спортивної термінології, збагачувати їхній словниковий запас.
Залежно від того, які завдання ставляться на уроці, заняття відноситься до певного типу. Проводжу такі типи уроків:
1)    вступні;
2)    вивчення нового матеріалу;
3)    уроки повторення;
4)    уроки змішаного типу;
5)    контрольні;
6)    підсумкові.
На уроках використовую такі елементи новітніх педагогічних технологій:
1)    групові технології;
2)    ігрові технології (змагання);
3)    технологія індивідуального навчання;
4)    колективний спосіб навчання;
5)    технологія формування творчої особистості;
         Також ще використовую такі методи роботи учнів: фронтальний, позмінний, потоковий, коловий.
Фронтальний метод  полягає в тому, що всі учні класу одержують одне завдання, і вони виконують його одночасно під керівництвом учителя.
       Позмінний метод полягає в тому, що учнів поділяють на зміни, які по черзі виконують вправи. Наприклад, такий метод використовую при виконанні нормативу «згинання і розгинання рук в упорі лежачи»,  «вис на зігнутих руках», де потрібне чітке виконання вимог.
      Потоковий метод  забезпечує виконання вправи учнями по черзі один за одним, тобто потоком. Наприклад, опірні стрибки, стрибки в довжину з міcця
та з розбігу.
     При груповому методі учнів об’єдную в групи за рівнем фізичної підготовленості. Кожна група самостійно займається окремою вправою, яка потребує досить багато часу для вивчення. Роботою кожного відділення керує командир, він же забезпечує допомогу, виконує страховку. Після виконання першого завдання відділення, по команді вчителя змінюють місце занять. Інколи використовую декілька варіантів групового методу організації учнів.При одному варіанті кожне відділення проходить на протязі уроку всі етапи занять. При другому – виконує одне-два завдання, а на наступних уроках – інші. Груповий метод дозволяє дати всім учням різноманітні завдання, але й потребує підготовки активу, здатного керувати відділенням, страхувати і допомагати при розучуванні вправ. Груповий метод частіше використовую при удосконаленні рухових дій і навиків.
     При коловому методі тренування учнів також поділяю на групи. Кількість їх залежить від кількості місць занять, станцій. Намагаюся складати такий комплекс вправ, який би забезпечив послідовне навантаження на всі групи м’язів. На кожній станції учні виконують певну вправу або кілька вправ. Потім за сигналом  переходять на інше місце  занять. Цей метод дає змогу підвищити моторику, щільність уроку, розвивати фізичні якості, самостійність. Колове тренування чергую з іншими видами занять.
     Індивідуальний метод і метод змагання тісно переплетені один з одним.
У своїй роботі намагаюся практикувати нестандартні уроки, наприклад: урок-змагання, урок-спортивна вікторина із застосуванням теоретичних і практичних знань з теми «Спортивні ігри». У ході навчання реалізовую міжпредметні зв’язки з предметами природничого, художньо-естетичного напрямів, основами здоров'я, завдяки цьому заняття для учнів стають цікавішими і захоплюючими, веселими і пізнавальними.
Працюючи з  учнями, роблю висновок, що всі перераховані форми роботи фізичного виховання мають кінцеву мету сформувати в учнів уміння і навички самостійних занять фізкультурою в повсякденному житті.
По закінченню школи, випускники повинні вміти самостійно підтримувати належний стан свого організму. Фізичне здоров»я дитини – основа її успіхів у навчанні, тому заняття спортом   необхідні всім. Лише тоді в здоровому тілі молодої людини буде здоровий дух, а наші учні будуть стійкими, вольовими, здоровими людьми, яким будувати майбутнє.            



Немає коментарів:

Дописати коментар